Лісова пожежа – це  лихо для всіх: і для людей, і для тих пташок та звіряток, що мешкають у лісі.  За світовою статистикою,  90 відсотків пожеж у лісових масивах виникають через  необережне поводження людини з вогнем. Найчастіше швидко спалахують хвойні насадження, особливо влітку, коли недбайливі громадяни залишають непогашені вогнища, недопалки, сірники, тліючі  мисливські пижі тощо. Лісові пожежі також можуть виникнути від іскри транспортних засобів, що знаходяться в лісі, від блискавок і самозаймання органічних речовин.
На землях державного лісового фонду з настанням пожежонебезпечного періоду   ведеться постійне спостереження за лісовими масивами. Нещодавно, при проведенні рейду з виявлення порушників лісового законодавства лісова охорона Баштанського держлісгоспу, до складу якого входять насадження Новобузького і Баштанського районів, виявила факт підпалу сухої трави в урочищі «Водяне», на межі із землями виправного центру № 103, що знаходиться в селі Богомази Новобузького району. Поблизу місця виникнення пожежі знаходився лише громадянин К*, який пояснив, що  заготовляє дрова для хлібопекарні закладу, в якому відбуває термін покарання. Виникає запитання, чому керівництвом виправного закладу допускається вільне перебування за його межами осіб, які відбувають покарання та можуть безперешкодно вчинити підпал, що призведе до лісової пожежі?
Цей та інші випадки неконтрольованого випалювання сухої трави  спричиняють   виникнення пожеж на відкритих територіях, у тому числі й у лісових масивах та лісосмугах, які в нашій степовій зоні є рукотворними й виконують передусім полезахисну функцію. За станом на 12 квітня  на території державного лісового фонду з початку року сталося 11 випадків загорянь, у цілому вогонь охопив площу понад 10 гектарів. На землях інших користувачів зафіксовано 18 випадків пожеж, під час яких пошкоджено насадження загальною площею  понад 18 гектарів.
Тож кожен громадянин, кидаючи сірника, має пам’ятати про свою відповідальність за стан навколишнього середовища. Спалюючи суху траву і сміття, ми вже завдаємо шкоди довкіллю, а якщо вогонь, підкравшись до насаджень, знищує цілі  лісові масиви, - це стає великою бідою. Ліси вирощуються десятиліттями і живуть століття, а то й навіть тисячоліття.  Вони виконують грунтозахисну, водоповітроохоронну, кліматорегулюючу   та санітарно-гігієнічну функцію. Здебільшого ми отримуємо їх у спадок від наших предків. Тож користуючись цим спадком, ми повинні його не лише зберегти, а й примножити та передати наступним поколінням.