Насадження – це довгострокові вкладення для наших дітей та онуків. На  створення ж нових лісових масивів потрібне не одне десятиріччя. Квітень – це початок напруженого періоду в кожному лісовому господарстві. У лісівників, які ведуть догляд за лісовими культурами та заліснюють нові території, відведені під посадку, додається ще й турбот з початком пожежонебезпечного періоду. Адже підпалювачі сміття, випалювачі сухої трави, очерету не завжди дотримуються правил поводження з вогнем, тож і  доводиться лісівникам чатувати, щоб раптом вогонь не перекинувся на рукотворні лісові насадження. На превеликий жаль, через неконтрольоване спалювання на відкритих територіях уже зафіксовані по області випадки загорянь у полезахисних смугах та лісових урочищах.  Прикро, що за лічені хвилини може звестися нанівець праця тих, хто доглядає ліси і створює нові.
Одне з найстаріших на Миколаївщині лісових господарств – Володимирівське,  де чудово почуваються лісосмуги, створені відомим науковцем В.Докучаєвим, теж розпочало посадку захисних лісових насаджень. Навесні заплановано вздовж річок і ставків,  по балках та яругах створити 250 гектарів нових захисних насаджень. Поки що лісгоспу вдалося висадити сіянці на 85 гектарах.
Особлива відповідальність щодо організації робіт з посадки лісу покладається на лісничих. До створення лісових культур задіяні люди різних професій – механізатори, водії, лісокультурниці. Усіх їх  забезпечено вагончиками для обігріву  та гарячим харчуванням. У  лісництвах сформовані бригади робітників, які працюють на посадці лісових культур уже не один рік. І саме від їхньої злагодженої роботи залежатиме в майбутньому якість нових насаджень, які в наших кліматичних умовах важко приживаються, до того ж  можуть постраждати не лише від спеки, а й кинутого кимось недопалка чи непогашеного сірника. 
Вирощування лісів – довготривалий процес, це справа, спрямована у  майбутнє. Ми маємо всі дбати про збереження та зростання нашого національного багатства.