МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ми на facebook
Останні новини
2021-10-26
Аби попередити можливі безпідставні звинувачення, Миколаївський лісгосп інформує місцеве населення ...далі
2021-10-25
Цікавий і корисний захід для школярів...далі
2021-10-25
Створювали ліси разом на Кінбурнському півострові...далі
2021-10-23
Всеукраїнська акція «Створюємо ліси разом» крокує по Україні...далі
2021-10-23
Громадськість долучається до озеленення територій району...далі
2021-10-23
Інформація щодо створення лісових насаджень у Миколаївській області...далі
2021-10-22
У громади Володимирівки буде свій парк!...далі
Актуальна інформація
2019-10-29
Прайс-лист на сіянці по ДП «Баштанське ЛГ»...далі
2019-05-10
Дотримання правил пожежної безпеки – обов’язок кожного відвідувача лісу!...далі
2018-10-22
Ціни на дрова...далі
ПРЕС-СЛУЖБА. НОВИНИ
Історія ювіляра – Вознесенського лісового господарства
2021-09-16

        Як ми вже повідомляли, цей рік для лісівників нашої області є особливим – 55-річчя свого заснування відзначило Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства, разом з ним ювілейну річницю святкували і Баштанське та Врадіївське лісогосподарські підприємства, які є правонаступниками гідролісомеліоративних станцій, створених у нашій області 1966 року. Дещо пізніше були організовані інші лісомеліоративні станції, і вони мають своїх правонаступників – це Березнегуватське, Веселинівське, Володимирівське, Єланецьке  лісові та Очаківське лісомисливське господарства. Тож їхні ювілеї попереду. Водночас зазначимо, що задовго до 1966 року залісненням південного степу займалися Миколаївський і Вознесенський лісгоспзаги, створені відповідно у 1947-48-х та 1951 роках. Історію першого степового лісового господарства на Миколаївщині ми вже презентували на нашому сайті 9 вересня цього року. Тож сьогодні розповімо про ще одного поважного ювіляра, який нині – напередодні професійного свята лісівників відзначає своє 70-річчя.

        Заглянувши до історії діяльності державної лісогосподарської структури у Вознесенському районі, починаємо розуміти, яких зусиль довелося докласти тодішнім піонерам  степового лісорозведення, аби зберегти і передати у спадок наступним поколінням лісовий скарб. У 1951 році на базі Вознесенського лісництва організували Вознесенський лісгоспзаг. Того ж року почала свою діяльність лісова школа (директори Василь Кононович Трубніков, 1951 р., і Іван Андрійович Шанюк, 1952 р.) з підготовки лісників нижчого підрозділу для роботи в лісовому господарстві. Тоді Вознесенський лісгоспзаг не поділявся на лісництва  – управління новоствореною структурою мало забезпечувати керівництво лісової школи. А вже 1955 року директором лісгоспу булу призначено Миколу Олексійовича Гомонова. Щоправда, вже через рік, у зв’язку з його переведенням на іншу роботу, Вознесенський степовий лісгосп очолив Микола Миколайович Рябошапка, який працював до цього головним лісничим і зарекомендував себе умілим організатором. Висока вимогливість до себе і до підлеглих допомогли М.М. Рябошапці направити колектив лісгоспу і лісової школи  у правильне русло, впроваджуючи найсучасніші технології у розвиток лісового господарства степу.

        Турбота про працівників лісу, їхні умови життя і праці були у Миколи Миколайовича на першому плані: за його ініціативи протягом року  споруджено 8-квартирний житловий будинок, гуртожиток для учнів лісової школи. Також почала працювати своя електростанція, якою керував  Григорій Васильович Янович. Основною заслугою М.М. Рябошапки  є те, що він створив Щербанівське лісництво і заклав понад 1 000 гектарів лісу. Уся подальша робота Миколи Миколайовича була зв’язана із сільським господарством – за уміле керівництво колгоспом імені Кірова с. Щербані Вознесенського району його удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці, нагороджено двома орденами Леніна, багатьма медалями, також йому присвоєно звання заслуженого працівника сільського господарства Української РСР.

        У 1957 р. Вознесенський лісгосп і однорічну лісову школу очолив Олександр Трохимович Литвиненко. Контора лісгоспзагу і лісова школа були розташовані у приміщенні поміщицької казарми, збудованої 1860 року. Іншу частину приміщення було переобладнано під навчальний корпус лісової школи та невеличкий клуб. За фінансової підтримки Миколаївського обласного управління лісового господарства керівництву лісгоспзагу вдалося звести шість житлових будинків для своїх працівників, дитячий садок і нову адміністративну будівлю, а ще – відремонтувати  майстерні. З часом було побудовано нову дорогу з твердим покриттям до садиби Вознесенського лісгоспзагу, яка знаходилася в лісовому урочищі «Рацинська дача».

        З отриманням значних площ лісокультурного фонду у Веселинівському, Доманівському та Еланецькому районах Вознесенським лісгоспзагом були організовані лісомеліоративні дільниці: Веселинівська,  Єланецька, Прибузька, Доманівська та Мостівське лісництво. У такому складі Вознесенський лісгоспзаг проіснував близько п’яти років. Потім обласним управлінням лісового господарства були організовані Веселинівська ЛМС, куди відійшли Веселинівська та Доманівська ЛМД. У складі Вознесенського лісгоспзагу залишилися: Вознесенське, Братське лісництва та Прибузька і Еланецька ЛМД.

       Завдяки професійному досвіду інженерів, копіткій праці лісників і лісокультурниць за період з 1957 по 1974 роки лісгоспзаг створив біля 10 000 гектарів листяних насаджень та майже 2 500 гектарів – хвойних.

         На базі Вознесенського лісгоспзагу займалися виготовленням стовпчиків для виноградної шпалери, держаків для сільгоспінвентарю, корзин із лози та музичних ударних інструментів.

Протягом багатьох років праці в лісовому господарстві під  керівництвом  О.Т. Литвиненка були заліснені земельні ділянки на території держлісфонду, а по ярах та балках висаджені лісові смуги. За створення лісового масиву «Бузькі хутори» Олександру Трохимовичу присвоєно звання заслуженого лісовода Української РСР,  згодом  він  став кавалером ордена Трудового Червоного Прапора.

       З ініціативи О.Т. Литвиненка було розпочато перепідготовку своїх кадрів, підвищення їхньої майстерності у ВНЗ і технікумах. Успішно навчалися і закінчили лісові технікуми: С.А. Поживилко,  Г.В. Янович, Л.Р. Лопушанський, О.Е. Гайдай, С.Д. Лопушанська, які продовжували працювати в лісовому господарстві до пенсії.

         Раціоналізатори лісгоспу Г.В. Янович, трактористи С.Т. Ковальчук, О.І. Йович, А.А. Жорж, В.П. Кучерявий, Г.В. Богма застосовували у своїй роботі всі найсучасніші технології науки з підготовки ґрунту під посадку лісових культур. Техніки-лісники  М.Дяченко з Прибузького лісництва, П.П. Принько,  Н.Д. Павлюченко, Н.С. Пастушенко, М.Г. Малюга з Вознесенського лісництва заслуговують на увагу і пошану, оскільки роботи виконували якісно, швидко.

        У 1974 році Вознесенський лісгосп очолив Андрій Григорович Оратовський,  який швидко зумів організувати та націлити колектив на плідну роботу. Під керівництвом професіоналів лісники підприємства зуміли розумно та ефективно запровадити у виробництво найсучасніші технології ведення лісового господарства: створили лісові масиви на землях держлісфонду та землях колгоспів і радгоспів. У період  ведення лісокультурних робіт усі служби, техніка і агрегати працювали без зупинки.

       В 1986 році на посаду директора Вознесенського лісгоспзагу було призначено колишнього директора Веселинівської лісомеліоративної станції Василя Петровича Чепорнюка. За його ініціативи контору Вознесенського лісгоспзагу перенесено з «Рацинської дачі» до міста Вознесенська, де вона залишається  й понині.

        Саме тоді розпочалося будівництво 4-квартирного будинку для спеціалістів лісгоспу, було організовано роботу столярного цеху. Для встановлення пилорами були запрошені фахівці з Німеччини. Вознесенський лісгосп налагодив роботу цеху «предметів широкого вжитку», який знаходився на місці, де тепер розташована контора Прибузького  лісництва.

         Працівниками лісгоспу висаджувалося близько 1 000 гектарів лісових культур за рік, в основному для посадки використовували сосну кримську та звичайну. У кожному лісництві був свій розсадник, де дбайливими руками лісників вирощувалося біля 30 порід дерев та чагарників. У господарстві налічувалося до 10 одиниць техніки, що забезпечувало досягнення високих   результатів у підготовці ґрунту під посадку, створенні лісових культур.

        У 1996 році Вознесенський лісгосп очолив Юрій Всеволодович Крет. Під його керівництвом було добудовано центральну садибу лісгоспу, оновлено автотранспортний парк підприємства, розширено роботу цеху переробки деревини. Зросли обсяги посадки лісових культур. Частково проведено інвентаризацію земель лісогосподарського призначення. У виробничих змаганнях серед дев’яти лісгоспів області – Вознесенський  посідав лише перші місця. У 2005 році Вознесенський лісгосп було перейменовано  на державне підприємство «Вознесенське лісове господарство».
         Із 2009  по 2011 роки керівником цього державного підприємства була Іраїда Георгіївна Ярова. Перший керівник в історії лісового господарства області – жінка, за часів роботи якої значна увага приділялася вирощуванню посадкового матеріалу, створенню нових лісових насаджень на території району.

         Сьогодні державне підприємство «Вознесенське лісове господарство» – одне з найкращих в області. Дбайливе господарювання, ініціативність і підприємливість допомагають колективу не просто виживати, а й щорічно нарощувати обсяги виробництва. Це заслуга всього коллективу – людей, які є професіоналами лісової справи. Вознесенський держлісгосп нині найбільший на Миколаївщині. Із 2011 року підприємство очолює Олександр Олексійович Чикачов. Тепер уже шість  лісництв підприємства  із 16 тисячами гектарів лісонасаджень розташовані на території колишніх чотирьох адміністративних районів області: Арбузинського, Братського, Вознесенського та Еланецького. До складу земель лісогосподарського призначення відносяться унікальні ділянки, справжні зелені оази, зокрема заповідні урочища «Лабіринт» та «Василева пасіка», заказник «Рацинська дача». Тут мешкають олені, кабани, косулі, зайці, фазани.

         У господарстві працюють біля 80 осіб,  із них більш як 20 мають вищу освіту, середню спеціальну – понад 40. У лісовій охороні зайняті понад 36 осіб. Праця лісівників вимагає сил, енергії, творчого пошуку та натхнення. І це заохочує кожного з них, адже вони розуміють, що результати їхньої праці має оцінювати не лише сьогодення – по-справжньому роботу всього колективу лісгоспу оцінять нащадки. Основна ж робота працівників лісгоспу – це збільшення площі лісових насаджень, примноження та збереження флори і фауни, охорона лісових масивів від пожеж. На сьогодні середня лісистість у Європі складає 18%, у нашій області – лише 3%, у Вознесенському районі заліснено 6% території. Такий показник ми маємо завдяки основоположнику лісорозведення  у нашому  краї В.П. Скаржинському та його послідовникам.

        Тож колектив держлісгоспу плідно працює на збільшення площ лісових культур. Для цього в кожному лісництві вирощується декоративний посадковий матеріал, у двох лісництвах функціонують розсадники, де вирощують  сіянці та саджанці різноманітних порід як для власних потреб, так і на реалізацію. А саджають працівники господарства щорічно  біля 300 тисяч дерев, зазвичай використовуються породи: сосна звичайна та кримська, дуб черешчатий, акація, гледичія та багато інших.

         Сьогодні  вся держава опікується станом лісових насаджень. Згідно з Указом Президента маємо збільшити площі нових лісів та довести лісистість території області до 9%. Тому зараз лісівники підприємства плідно співпрацюють із територіальними громадами у питаннях виділення нових площ під заліснення.

        Крім посадок, господарство проводить санітарні рубки та рубки догляду за лісом. Щороку заготовляє до 10 тисяч кубічних метрів деревини, із них 20% переробляються власними силами. Функціонує цех переробки деревини, який випускає тару, здійснює розпилювання деревини на стовпи, дошки та іншу пилопродукцію.

        Одна з найголовніших проблем, з якою стикаються лісівники, – це пожежі. Найбільше від вогню потерпають хвойні масиви. Але завдяки оперативній роботі працівників лісової охорони, лісопожежної станції лісгоспу та вогнеборців-рятувальників служби ДСНС району вдається тримати ситуацію під контролем і не допускати великих лісових пожеж на землях держлісгоспу.

        Багато вже зроблено, та треба докласти ще безліч зусиль нашій лісівничій родині для досягнення кращих показників у виробництві, у збільшенні площ лісових земель, в охороні та примноженні лісових багатств Миколаївщини. Попереду на всіх лісівників  чекає важка, копітка, але така близька серцю справа – оберігати і ростити нові ліси!

        Тож  у переддень професійного свята – Дня працівника лісу –  висловлюємо подяку  ветеранам галузі! Низький уклін вам, шановні, за ваш неоціненний внесок у розвиток лісового господарства краю. Історія збереже  імена тих, хто створював і створює скарби на півдні України! Бажаємо усім працівникам лісового господарства міцного здоров’я, щастя, успіхів у повсякденній праці! Нехай кожен Ваш день буде плідним на досягнення, а здобутий досвід стане запорукою нових звершень! Шани і поваги Вам від вдячних краян! Мудрості і натхнення, злагоди і достатку у кожну домівку!

Адміністрація ДП «Вознесенське лісове господарство».

Контактний телефон ПРЕС-СЛУЖБИ: (0512) 46-00-24.

Контактна інформація
54029  м. Миколаїв, пр. Центральний, 16 
Tел/факс (0512) 46-00-27    E-mail: moulmg@mikolaivlis.gov.ua

Все права защищены © 2009 - 2021 Mikolaivlis.gov.ua